Управління соціального захисту Глухівської міської ради
Головна » 2015 » Квітень » 14 » Вплив насильства в сім’ї на психоемоційний розвиток дитини.
09:29
Вплив насильства в сім’ї на психоемоційний розвиток дитини.

   Проблема психотравмуючого впливу насильства на дитину має не лише психологічний, а й со¬ціаль¬ний, медичний і юридичний аспекти. Насильство у ставленні до дитини відноситься до найважчих психологічних травм. Порушення, що виникають внаслідок насильства, зачіпають усі рівні функціонування дитини: пізнавальну та соматичну сферу, перешкоджають її самореалізації в майбутньому, викликають порушення поведінки — ранню алкоголізацію, наркотизацію, аутоагресію. 
   Пережите в дитинстві насильство нерідко впливає на подальше життя, оскільки подібний травматичний досвід формує специфічні сімейні стосунки і особливі життєві сценарії. Так, у більшості випадків дорослі, що проявляють насильницькі дії по відношенню до чужих і власних дітей, самі були жертвами насилля з боку батьків. Відомо, що фізичне покарання в нашій культурі (покарання ременем) вважається поширеною і природною формою виховання і не розглядається як насильство. Тому досить часто дитина сприймає прояви насильства як заслужене покарання.
   Серед причин виникнення насильства виділяють наступні:
1) народження першої дитини, що поєднується з незрілістю батьків, низьким їх рівнем освіти;
2) неповні сім’ї — наявність лише одного годувальника, що зумов¬лює погіршення матеріального становища в сім’ї;
3) неналежні житлові умови, що викликають додаткову напруженість, яка може спровокувати насильство;
4) конфліктні або насильницькі стосунки між членами сім’ї — застосування насильства з метою вирішення сімейних конфліктів;
5) сім’ї з невизначеними сімейними ролями і функціями — непослідовними і суперечливими вимогами у вихованні дітей;
6) негативне ставлення батьків до соціального оточення та неадекватні очікування стосовно дитини;
7) алкоголізм і наркоманія батьків;
8) афективні порушення одного з батьків: агресивність, гіперсексуальність, дратівливість, ослаблений конт¬роль за поведінкою, зниження критики;
9) нерозвиненість батьківських нави¬чок і почуттів;
10) авторитарні методи виховання — покарання розглядається як найефективніший спосіб корекції негативної поведінки дитини.
   Потенційними жертвами насильства можуть бути діти з відхиленнями в психічному і фізичному розвитку, а саме: небажані діти; недоношені діти, що мають при народженні низьку вагу; діти, що проживають у багатодітній сім’ї; діти з природженим або набутим каліцтвом, низьким інтелектом, порушеннями здоров’я (спа¬д¬ковий синдром, хронічні захворювання, у тому числі і психічні); розладами поведінки (дратівливість, гнівливість, імпульсивність, гіперактивність); низькими соці¬альними навичками; особливостями зовнішності, що відрізняється від інших; діти, що виховуються в умовах жорстокого поводження в сім’ї; без-доглядні діти, що виховуються в умовах занедбаності та емоційного відчуження; діти з нервово-психічними розладами (оліго¬френія, психопатія, ураження головного мозку); маленькі діти в силу своєї безпорадності.
   Виділяють кілька класифікацій насильства:
залежно від стратегії кривдника насильство може бути явним або прихованим (непрямим); часу дії — подія в минулому або сьогоденні; тривалості дії — може бути одиничним, систематичним або тривати роками. За місцем події насильство може існувати в сім’ї — з боку родичів, в школі — з боку педагогів або дітей, на вулиці — з боку їхніх однолітків або дорослих.
   Зазначимо, що у дітей, які зазнали насильства в сім’ї, як правило, домінують негативні емоційні переживання — гнів, лють, страх, тривога, занепокоєність. Саме тому важливо обговорювати з дитиною необхідність розповідати батькам будь-які інциденти, які викликають в неї емоційний та фізичний дискомфорт.    Основна мета роботи з дітьми, що стають жертвами насильства, полягає в зменшенні і ліквідації їх травматичних переживань, подоланні почуття власної неповноцінності, почуття провини, а також формуванні адекватної самооцінки, зменшенні почуття сорому, безсилля, зміцненні почуття власної значущості та власної безпеки.
   Таким чином, насильство над дитиною слід розглядати в соціально-куль-турному і психологічному кон¬текс¬ті, пам’ятаючи, що на означене явище впливає комплекс соціальних, психологічних та особистісних факторів.

Переглядів: 181 | Додав: Falcon | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0